Вишиті рушники та скатертини

Весільний рушник - це програма майбутнього сімейного життя. Від нього залежить щастя молодої сім'ї, доля майбутніх дітей та добробут всього роду. У весільних обрядах ХХ століття було використано як мінімум 20 рушників. На них виносили коровай, ними перев'язували старостів, слали дорогу молодим. Але найголовнішим залишався тієї, яким батько благословляв молодих. Такий рушник був святая святих, його берегли від сторонніх очей і передавали з покоління в покоління, так само переносили древній візерунок на нове полотно, як енергетичний код даної сім'ї.

У самому рушнику закладений глибокий сенс, який сімволізує дорогу, частку і захист. А коли на це полотно наноситься візерунки, які так само щось означають, то захисна сила цієї тканини посилюється. По всій Україні споконвіку рушниками накривали хліб на столі. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник. Хлібом, сіллю на рушнику до цих пір зустрічають гостей. В українській хаті рушники вивішують над іконами і над портретами родичів. Так само їх вішали над вхідними дверима і по кутах житла, люди вірили, що тім самим виганяється нечиста сила.